-
1 заповідь
ЗАПОВІДЬ у релігії - вимога Божественного Закону, даного людині мовними засобами й вираженого у формі імперативу. Остаточне формулювання викладене у книзі Мойсея "Вихід". Основний зміст Закону склали десять З. релігійного, юридичного та морального характеру. З появою християнства ставлення до З. змінюється. В них починають вбачати не стільки морально-релігійні регулятиви поведінки, скільки стан свідомості, що відбиває міру Богопізнання. З огляду на це, З. певною мірою втрачає свою обов'язковість до виконання як літера Закону; її імперативність віднині базується на усвідомленні людської свободи: "Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви Б. о в цьому Закон і Пророки". Основний наголос у християнстві зроблено на почутті любові, яке вважається підставою віри. В Євангелії від Св. Матвія говориться: "Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша і найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох цих заповідях увесь Закон і Пророки стоять".М. Савельєва -
2 Заповҍдь
Заповҍдь завҍщанїе, заповҍдь, завҍт -
3 заповідати
= заповістиto leave by will (to), to bequeath (to), to make a testament ( a will); ( про нерухомість) to devise (to) -
4 заповісти
-
5 Заповҍдаю
Заповҍдаю завҍщеваю -
6 заповідник
-
7 заповіт
-
8 заповідач
-
9 заповідний
1) ( під охороною держави) protected; prohibited; ( незайманий) virgin2) див. завітний -
10 заповідь
-
11 заповітний
1) ( заповідальний) testamentary2) див. завітний3) (про мрію, бажання) fond, lifelong; cherished; intimate; dear, precious -
12 заповісти
см. заповідати -
13 заповідник
-
14 запов.
advmilit. заповедник -
15 заповідальна дієздатність
Українсько-англійський юридичний словник > заповідальна дієздатність
-
16 заповідальне відказування
( рухомості або нерухомості) bequest, gift by will, testamentary giftУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне відказування
-
17 заповідальне відказування нерухомості
devise, general legacy, legacyУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне відказування нерухомості
-
18 заповідальне відказування рухомості
Українсько-англійський юридичний словник > заповідальне відказування рухомості
-
19 заповідальне майно
entail, entailed estate, ( обмежене в порядку успадкування та відчуження) entailed property, estate tail, limited feeУкраїнсько-англійський юридичний словник > заповідальне майно
-
20 заповідальне майнове право
Українсько-англійський юридичний словник > заповідальне майнове право
См. также в других словарях:
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заповідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заповідати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заповідатися — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
заповідач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заповідачка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заповідний — прикметник … Орфографічний словник української мови